- роздрочити
- —————————————————————————————роздрочи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздрочити — див. роздрочувати … Український тлумачний словник
роздрочений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздрочити. 2) у знач. прикм. Який розсердився, розлютувався … Український тлумачний словник
роздрочення — я, с., розм. 1) Дія за знач. роздрочити. 2) Стан за знач. роздрочитися … Український тлумачний словник
дратувати — 1) (кого навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), роздратовувати, роздратувати, роздражнювати, роздражнити, дражнити, дратуватися (з ким і без додатка), дражнитися (з ким і без додатка), дрочити, дрочитися (з ким і без додатка),… … Словник синонімів української мови